акредитив


акредитив
-а, ч.
1) Грошовий документ, що являє собою наказ однієї кредитної установи (банку, ощадкаси) іншій про виплату певної суми власникові документа.
2) Іменний папір, який підтверджує право особи, на ім'я якої його виписано, отримати в банку вказану в ньому суму.
••

Авізо́ваний акредити́в — акредитив, за яким банк-емітент звертається з дорученням до авізуючого банку.

Безвідкли́чний акредити́в — а) тверде зобов'язання банку-емітента протягом встановленого терміну зробити платежі; б) зобов'язання акцептувати чи купити переказні векселі.

Безвідкли́чний непідтве́рджений акредити́в — форма акредитива, коли банк продавця тільки інформує його про відкриття акредитива, але не підтверджує його.

Безстроко́вий акредити́в — безстрокове зобов'язання банку згідно з дорученням клієнта.

Відкли́чний акредити́в — акредитив, який може бути змінений або відмінений банком-емітентом без попереднього повідомлення отримувача коштів.

Відкри́тий акредити́в — акредитив, при якому покупець не має права його відкликати.

Гаранті́йний акредити́в — акредитив, що його зазвичай використовують для забезпечення платежів або для підвищення кредитоспроможності клієнта.

Грошови́й (циркуля́рний) акредити́в — розпорядження банку на виплату власникові акредитива вказаної у ньому суми.

Документа́рний (това́рний) акредити́в — угода, відповідно до якої банк, що діє за дорученням клієнта, повинен протягом певного часу виплатити зазначену суму третій особі.

Акредити́в із черво́ною сму́гою — акредитив, згідно з яким банк авансує експортера до відправки ним товарів.

Компенсаці́йний акредити́в — форма розрахунків за експортно-імпортні операції.

Непереказни́й акредити́в — акредитив, що його може використати лише бенефіціар, на користь якого цей акредитив відкрито.

Неподі́льний акредити́в — акредитив, який передбачає, що повну суму експортерові буде сплачено після останньої часткової поставки.

Непокри́тий акредити́в — акредитив, оплата за яким у разі тимчасової відсутності у платника коштів гарантується банком за рахунок банківського кредиту.

Підтве́рджений акредити́в — форма акредитива, коли банк, де його відкрито, підтверджує свою відповідальність за платежі, передбачені акредитивом.

Переказни́й (трансфера́бельний) акредити́в — акредитив, що забезпечує бенефіціарові право передавати акредитив третім особам.

Поді́льний акредити́в — акредитив, який передбачає можливість виплати експортерові певних, визначених контрактом сум після кожної часткової поставки.

Покри́тий акредити́в — акредитив, для оплати якого платник завчасно резервує в банку кошти на окремому рахунку.

Ра́зовий акредити́в — разове зобов'язання банку згідно з дорученням клієнта.

Револьве́рний акредити́в — акредитив, за яким банк повинен після використання цього акредитива поновити його вартість до початкової суми.

Резе́рвний акредити́в — зобов'язання банку-емітента перед одержувачем-бенефіціаром.

Циркуля́рний акредити́в — інструкція банку своїм агентам за кордоном оплачувати тратти клієнта до обумовленої максимальної суми.

Чи́стий акредити́в — акредитив, який не вимагає надання документів і безпосередньо не пов'язаний з товарною поставкою.


Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Смотреть что такое "акредитив" в других словарях:

  • АКРЕДИТИВ — АКРЕДИТИВ, АККРЕДИТИВ, аккредитива, муж. (от лат. accredo доверяю). 1. Денежный документ, содержащий приказ одного кредитного учреждения другому об уплате кому нибудь определенной суммы единовременно или по частям (банк.). По аккредитивам вклады… …   Толковый словарь Ушакова

  • АКРЕДИТИВ — АКРЕДИТИВ, АККРЕДИТИВ, аккредитива, муж. (от лат. accredo доверяю). 1. Денежный документ, содержащий приказ одного кредитного учреждения другому об уплате кому нибудь определенной суммы единовременно или по частям (банк.). По аккредитивам вклады… …   Толковый словарь Ушакова

  • Акредитив — 1) вид банківського рахунка, на основі якого здійснюються безготівкові розрахунки; 2) іменний цінний папір, що підтверджує право особи, на яку він виписаний, одержати в банку зазначену в ньому суму …   Міжнародне комерційне право

  • акредитив — (лат accreditivum) 1. писмено полномоштие на дипломатски претставник кај влада на друга земја, 2. писмен налог на банка за отворање кредит некому …   Macedonian dictionary

  • акредитив — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • акредитив — тива, ч. Пр. Письмо повіреність, що дає право на кредит …   Словник лемківскої говірки

  • АКРЕДИТИВНЫЙ — АКРЕДИТИВНЫЙ, АККРЕДИТИВНЫЙ, аккредитивная, аккредитивное. прил. к акредитив. Аккредитивная грамота (то же, что верительная грамота). Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • АКРЕДИТИВНЫЙ — АКРЕДИТИВНЫЙ, АККРЕДИТИВНЫЙ, аккредитивная, аккредитивное. прил. к акредитив. Аккредитивная грамота (то же, что верительная грамота). Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • акредитивний — а, е. Прикм. до акредитив. •• Акредити/вна фо/рма розраху/нків форма безготівкових розрахунків за товари та послуги …   Український тлумачний словник

  • безвідкличний — а, е. Такий, що його не можна відкликати, скасувати. •• Безвідкли/чний акредити/в акредитив, який не може бути скасований без згоди одержувача коштів. Безвідкли/чні гара/нтії гарантії, що можуть бути скасовані лише за згодою особи, яка отримує… …   Український тлумачний словник